ТРИМАЄМОСЬ ЗА РУКИ

Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, лірична пісня та калина біля хати. Україна... Скільки у цьому слові любові, тепла, ніжності. Україна – це безкраї простори, золоті ниви пшениці, мальовнича природа, ліси, моря, та ріки, квітучі сади, стежина до хати, шепіт вітру і шелест дощу, спів птахів.

Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців.

Дуже велике значення для всієї країни і для подальшої історії України має - День Соборності, тому що в цей день відбулося єднання двох республік.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.

І зараз ми тримаємось за руки і вимагаємо єдності. Бо ми маємо розуміти, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.